"У місті із назвою Львів". З'явився кліп-тизер фільму "Шляхетні волоцюги". ВІДЕО

В Інтернеті з'явився кліп на саундрек до українського фільму "Шляхетні волоцюги" про львівських батярів у 1938–1939 роках.

Відео опублікувала офіційна сторінка кінострічки у "Фейсбуці".

Музичний кліп "У місті із назвою Львів", створений спеціально для художнього фільму. Автори слів – Тарас Боровок Тарас, Наумов Дмитро, музика та виконання – Мирослав Кувалдін (група The ВЙО), фонограма – Олександр Сошальський.

Фільм "Шляхетні волоцюги" – це музично-комедійний бойовик, який розповідає про львівських батярів Бодю та Мірека, які живуть під гаслом: "Любити Львів, жінок та жарти".

Аби життя було яскравим, шляхетні волоцюги вдаються до різних авантюр, залишаючись при цьому позитивними героями. Неочікувано для себе, вони стають опікунами молодої красуні та їхні пригоди набирають нових обертів. Події фільму відбуваються у Львові у 1938–39 роках.

Фільм став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно 2016 року. Режисером є Олександр Березань, продюсером – Дмитро Кравченко. Сценарій написано Тарасом Боровоком спільно з Дмитром Наумовим.

Виробництво – "Ганзафільм" за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Зйомки проходили у Львові і Києві у серпні–жовтні 2017 року.

У ролях: Юрій Хвостенко, Ірина Гришак, Іван Шаран, Павло Кружнов, Ксенія Ніколаєва, Олег Примогенов та інші.

Прем’єра фільму в Україні – 27 вересня. Офіційним дистриб’ютором є компанія Ukrainian Film Distribution

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.