"У місті із назвою Львів". З'явився кліп-тизер фільму "Шляхетні волоцюги". ВІДЕО

В Інтернеті з'явився кліп на саундрек до українського фільму "Шляхетні волоцюги" про львівських батярів у 1938–1939 роках.

Відео опублікувала офіційна сторінка кінострічки у "Фейсбуці".

Музичний кліп "У місті із назвою Львів", створений спеціально для художнього фільму. Автори слів – Тарас Боровок Тарас, Наумов Дмитро, музика та виконання – Мирослав Кувалдін (група The ВЙО), фонограма – Олександр Сошальський.

Фільм "Шляхетні волоцюги" – це музично-комедійний бойовик, який розповідає про львівських батярів Бодю та Мірека, які живуть під гаслом: "Любити Львів, жінок та жарти".

Аби життя було яскравим, шляхетні волоцюги вдаються до різних авантюр, залишаючись при цьому позитивними героями. Неочікувано для себе, вони стають опікунами молодої красуні та їхні пригоди набирають нових обертів. Події фільму відбуваються у Львові у 1938–39 роках.

Фільм став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно 2016 року. Режисером є Олександр Березань, продюсером – Дмитро Кравченко. Сценарій написано Тарасом Боровоком спільно з Дмитром Наумовим.

Виробництво – "Ганзафільм" за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Зйомки проходили у Львові і Києві у серпні–жовтні 2017 року.

У ролях: Юрій Хвостенко, Ірина Гришак, Іван Шаран, Павло Кружнов, Ксенія Ніколаєва, Олег Примогенов та інші.

Прем’єра фільму в Україні – 27 вересня. Офіційним дистриб’ютором є компанія Ukrainian Film Distribution

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.