АНОНС: У Києві відбудеться презентація видань та дискусія про Революцію гідності

«Київський Майдан 2013-2014 рр. у свідченнях» саме під такою назвою пройде ряд заходів у столиці 26 вересня.

Про це повідомляє один із організаторів, видавництво "Дух і літера".

 

Програма заходу:

12:00-12:45

Презентація книги Марсі Шор "Українська ніч. Історія революції зблизька" (Дух і Літера, 2018).

Учасники презентації:

Марсі Шор, Костянтин Сігов, Оля Гнатюк

12.45-13.15

Презентація книг "Майдан. Свідчення" за редакції Леоніда Фінберга та Уляни Головач (Дух і Літера, 2016) та "Майдан. Свідчення. Медична допомога. Міжнародна співпраця" за редакції Леоніда Фінберга, Ірини Берлянд, Олени Андреєвої (Дух і Літера, 2018).

Учасники презентації:

Леонід Фінберг, Ірина Берлянд, Олена Андреєва

13:15-13:30

Кава-пауза

13:30-15:00

Дискусія "Київський Майдан 2013-2014 рр. у свідченнях"

До участі запрошені:

Марсі Шор, професорка історії Єльського університету.

Костянтин Сігов, директор видавництва "Дух і Літера".

Леонід Фінберг, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА.

Ірина Берлянд, психолог, публіцистка, громадська діячка.

Олена Стяжкіна, докторка історичних наук, професорка кафедри історії слов'ян Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Олексій Сігов, науковий співробітник Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА.

Тетяна Ковтунович, співробітниця Українського інституту національної пам’яті, координаторка проекту "Майдан: усна історія".

Тетяна Привалко, співробітниця Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

Анна Прохорова, наукова співробітниця Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА.

Організатори:

Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА

Центр Європейських гуманітарних досліджень НаУКМА

Видавництво "Дух і Літера"

Мови заходу: українська, англійська

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.