Антибільшовицьку організацію Запорізької області увічнять інформаційною дошкою

До Дня Соборності України в с. Новотроїцьке Бердянського району Запорізької області встановлять інформаційну дошку на честь єдиної в області антибільшовицької підпільної організації 1920-х років.

Рішення ухвалили під час наради, яка відбулася в селі 25 жовтня, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

Дошка увічнюватиме пам’ять учасників Української демократичної народної партії, яку в 1925 році заснував голова сільської ради Іван Миронець.

Рішення про вшанування членів Української демократичної народної партії ухвалили під час наради, яка відбулася в с. Новотроїцьке Бердянського району. Фото: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА

Кістяк осередку склали активні учасники Української революції 1917-1921 років та "просвітяни". Вони підтримували тісний зв’язок з міністром юстиції УНР Сергієм Шелухіним, що перебував в еміграції.

Як зазначив заступник директора Департаменту Олександр Зубченко, імена мужніх патріотів владося дізнатися завдяки копіткій роботі запорізького дослідника Юрія Щура з архівами маріупольського ГПУ.

Осердя підпільників нараховувало до 20 осіб. Найбільш активними були Петро Вербецький, Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Нащадки багатьох із них живуть у селі і нині.

Гуртки їхніх однодумців також виникли у селах Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. 

Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську Народну Республіку. Для цього члени організації намагалися налагодити випуск листівок, потайки  діставали свинець для набору, папір, фарбу.

На жаль, збутися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Врятуватися вдалося лише Івану Рогозному та Кошелю, які втекли з-під варти. 

Інформаційну дошку учасники наради вирішили встановити на будинку сільської ради. Усі необхідні організаційно-технічні рішення виконком сільської ради має увалити до 22 січня 2019 року.

Як повідомлялося, вийшов друком перший том наукової праці "Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.