Кремль наклав на В’ятровича санкції. ДОКУМЕНТ

1 листопада 2018 року прем’єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписав постанову уряду про введення спеціальних економічних заходів щодо 322 українських громадян і 68 компаній.

Про це із посиланням на повідомлення ТАСС пише "Українська правда".

Єдиним діючим істориком, який потрапив під санкції Кремля є Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Санкції передбачають блокування безготівкових коштів, бездокументарних ціних паперів і майна на території Російської Федерації та заборону на перерахунок коштів (вивід капіталу) за межі РФ.

"Їх відповідь Чемберлену". Витримка з постанови уряду РФ щодо контрсанкцій проти України

  

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прокоментував ситуацію для ІП:

"Жодного майна в Росії не маю. Тому ці санкції ніяким чином мене не зачеплять. Хоча вважаю їх відзначенням своїх заслуг у протистоянні з російською агресією і підкресленням того, яку важливу роботу здійснює УІНП".

Володимир В'ятрович: "Отакенні санкції ввели!"

ФОТО: UKRINFORM.UA 

Також у списку міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр охорони здоров'я Уляна Супрун, спікер Верховної ради Андрій Парубій, екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк , секретар РНБО Олександр Турчинов, уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, мільярдери Костянтин Григоришин, Віктор Пінчук та інші.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.