АНОНС: Професор зі США презентує свою книгу "Штетл: золота доба єврейського містечка"

13 листопада професор Північно-Західного університету (Чикаго) Йоханан Петровський-Штерн презентує в Києві українське видання монографії "Штетл: золота доба єврейського містечка".

Йоханан Петровський-Штерн  народжений у Києві американський та український історик, філолог, дослідник культури, есеїст і перекладач. 2001-го року захистив докторську дисертацію з новітньої єврейської історії в Брендайзькому університеті (Волзем, Массачусетс).

Оригінальна книга професора Петровського-Штерна The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe вийшла у 2014 році в видавництві Принстонського університету

Професор єврейських студій на історичному факультеті Північно-Західного університету в Чикаго. Нині Петровський-Штерн досліджує та викладає ранньомодерну і модерну історію євреїв, проблеми українсько-єврейських стосунків і слов’янсько-єврейських літератур, історію єврейського містицизму та кабали.

Зустріч модеруватиме  Андрій Мокроусов (часопис "Критика"). 

13 листопада, понеділок, 18.30

Місце: Центр польських та европейських студій Києво-Могилянської академії (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу).

Організатор: часопис "Критика".

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.