Невідомі потрощили надгробки на могилах українців у Польщі. ФОТО

На кладовищі у селі Фредрополь в Підкарпатському воєводстві Польщі знищено два надгробні пам’ятники на могилах українців.

Газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово" припускає, що знищення відбулося до Дня всіх Святих, коли жителі Польщі відвідують могили своїх близьких.

"Коли 1 листопада на кладовище у Фредрополі приїхали українці з Перемишля, щоб запалити лампадки на могилах, побачили, що деякі пам’ятники знищені", – говорить Марія Туцька, голова перемиського відділу ОУП.

 Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Невідомі знищили могилу о. Івана Гнатищака. Священик до Другої світової війни був парохом греко-католицької парафії в селі Корманичі (3 км на південний схід від Фредрополя). Зловмисники перевернули елемент пам’ятника з прізвищем священика. На другій могилі, у якій похоронена Клавдія Гумецька, зірвано частину надгробка.

  Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Село Фредрополь розташовується в Перемиському повіті. У 1921 році воно нараховувало 52 хати та 302 мешканці, з них 269 українців та 23 поляків. У 1947 році під час акції "Вісла" 395 мешканців села були депортовані на західні землі Польщі.

Сьогодні матеріальними слідами, які підтверджують українське минуле села, є могили на цвинтарі з українськими прізвищами та дерев’яна греко-католицька церква, побудована в 1860 році (на сьогодні це римо-католицька святиня).

ОУП заявило про намір подати заяву до прокуратури в цій справі.

Нагадаємо, що від 2014 року на території південно-східної Польщі відбулися акти вандалізму та руйнувань кільканадцяти українських пам’ятників, зокрема у Вербиці, на горі Монастир біля Верхрати, у Верхраті, Радружі, Пикуличах, Молодичі, Грушовичах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.