Тверська-Ямська і Невський провулок лишаються на карті Києва. Вулиці Ґедройця не буде?

Депутати Київської міської ради провалили перейменування вулиці Тверської на честь Єжи Ґедройця, а провулку Невського – на Нивський.

Депутати Київської міської ради провалили перейменування вулиці Тверської на честь Єжи Ґедройця, а провулку Невського – на Нивський.

"За" перейменування Тверської проголосувало 48 депутатів міської ради. Для позитивного рішення не вистачило 13 голосів.

 Єжи Ґедройць (праворуч) разом із постійним автором "Культури" Юзефом Чапським. Більше - у тексті професора Юрія Шаповала "Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина" 

Нагадуємо, вулиця Звіриницька була перейменована у 1901 році на Тверську на пропозицію одного з гласних Київської міської думи, "щоб було як в Москві", адже поруч знаходилася вулиця Ямська.

У вересні 2017 року до Київського міського голови Володимира Кличка звернулися відомі історики, інтелектуали, дипломати, журналісти, депутати парламенту із пропозицією перейменувати Тверську на честь Єжи Ґедройця.

Єжи Ґедройць – редактор часопису "Культура", який виходив у Парижі. Великий прихильник польсько-українського порозуміння, один з ключових лобістів відновлення української незалежності, автор назви антології новітньої української літератури "Розстріляне відродження".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.