У міській раді Вінниці експонуються старовинні карти України. ФОТО

Протягом тижня у холі міської ради Вінниці триватиме виставка старовинних карт. На них можна побачити, якою була територія українських земель до XVIII століття.

Колекція належить директору музею української марки у Вінниці Олександру Білецькому. Він розповів, що у міській раді показані копії старовинних карт в оригінальному розмірі, пише вінницький інформаційний портал "Вежа".

"Раніше карти, які були у вигляді гравюр, вирізали на дереві або випалювали на міді, це був дуже складний процес, тому фактично кожна карта була витвором мистецтва. Додатково дофарбовували акварелями чи іншими фарбами. Тут можна побачити копії дуже цікавих карт, наприклад, карта Птолемея, створена у другому столітті нашої ери, фактично нею користувались аж до 17 століття, частково до 18. Також варто відзначити карту Боплана, яка складається з вісьмох частин. Це перша в Європі середньорозмірна карта", – розповів колекціонер.

 Більше зображень мап дивіться на сайті "Вежа"
 

Найдавніша мапа на виставці від 1482 року, її автор – Клавдій Птолемей. Це "Карта Європейської Сарматії. Європа. Сарматський континент".

 

Також на виставці представили Генеральну карту України 1648 року. Її створив Гійом де Левассер де Боплан. Ще є мапа течії Дніпра, опис Королівства Польського та Князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Пруссії, Лівонії та Курляндії.

Виставку відкрили в понеділок, 19 листопада. 

Як повідомлялося, адміністратор "Вікіпедії" створив карту спогадів очевидців Голодомору.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.