Спецпроект

"Свічка. Починаємо!". Як Збройні сили України вшанують пам’ять жертв Голодомору.ВІДЕО

24 листопада о 16.00 в окопах і штабах, на кораблях і винищувачах українські військові долучаються до загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті".

Тому що вшанування пам’яті жертв Голодомору — це справа честі усіх українців: і цивільних, і тих, хто несе бойову службу в небі, на морі і на суші, захищаючи наші домівки від агресора. Бо армія і народ — єдині.

Таким є головна ідея чергового, третього ролика соціальної реклами до річниці Голодомору, знятий Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та Генерального штабу Збройних сил України та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.

Ідея відео перегукується з першим роликом, який закликав усіх українців, де б вони не були, 24 листопада о 16.00 вшанувати пам’ять жертв Голодомору і запалити свічку пам’яті.

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням.

"У 1932—1933 роках диктаторська сталінська система терористичним актом свідомо намагалися підірвати дух, культуру, традиції і самобутність за допомогою "зброї масового знищення" — голоду. У них було прагнення тоталітарного контролю українців та знищення їх як нації. Сьогодні ту криваву політику Сталіна продовжує його "найкращий учень" в українському Донбасі та Криму. Пам'ятаючи про жертви продовжуємо боротьбу з російською ордою, щоб не допустити повторення національної трагедії", — говорить Начальник Генерального штабу ЗСУ — Головнокомандувач Збройних Сил України Віктор Муженко. Тож Збройні Сили України долучилися до інформаційної кампанії з вшанування пам’яті жертв Голодомору.

"Пам’ять робить нас сильними, бо ми знаємо, за що боремося і кого захищаємо. Українська державність та сильна армія, свобода творчості, слова та думки, права людини, вільне господарювання - все це є запорукою не повторення страшних злочинів на нашій землі. Тож символом цьогорічних пам'ятних заходів до 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років є свічка, тінь від якої стає кулею, та український солдат на тлі меморіалу пам’яті жертв геноциду", — говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У відео задіяні всі роди військ, включно із авіацією, морським флотом (сцени знімалися в Одесі на українському фрегаті "Гетьман Сагайдачний"). Також у зйомках був задіяний Президентський полк. У багатьох масових сценах знімалися військові, які проходили підготовку на Яворівському полігоні, ветерани АТО. Також у ролику в ролі капелана можна побачити відомого психолога і військового капелана Андрія Зелінського.

"Ми намагалися зробити усі епізоди максимально близькими до реальності. Наприклад, епізод, де капелан б’є у дзвін з протитанкової гільзи — про таке нам розповідав Андрій Зелінський. І про те, що бійці на передовій часто використовують гільзи для того, щоб зробити свічку чи лампадку – коли це безпечно і немає загрози снайпера. Ми намагалися бути щирими і, сподіваюся, нам це вдалося", — говорить режисер ролика Омелян Ощудляк.

На думку ініціаторів ролика, він покликаний формувати нові традиції в Збройних Силах України. "Наша армія зараз вихована зовсім на інших традиціях, тут є люди, які вивчають історію, знають її, і впроваджують політику повернення пам'яті, особливо про те, про що раніше не прийнято було говорити вголос. Хотілося б, щоб цей ролик став своєрідним містком між цивільним населенням, яке традиційно вшановує пам’ять жертв Голодомору, і військовими, де в силу різних обставин, ці традиції лише формуються і відновлюються", — говорить Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко.

Нагадаємо, що вже цієї суботи, 24 листопада відбудуться загальнодержавні жалобні заходи до 85-тих роковин Голодомору. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.