АНОНС: 140-річчя видатного поета Олександра Олеся відзначать виставкою в Києві

23 листопада Музей книги і друкарства України запрошує на відкриття виставки "Я ще вернуся! Гарячим вітром…", присвяченої 140-річчю з дня народження одного з найпопулярніших поетів початку ХХ століття Олександрові Олесю.

"Не вірив я в життя по смерті, тепер я вірю в диво з див, було для мене страшно вмерти, умер і нагло знов ожив", – ці рядки були написані поетом у далекому жовтні 1925 року.

А через 73 роки після смерті прах "короля української лірики" і його дружини Віри було перевезено з Праги і перепоховано території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника в Києві.

5 грудня 2018 року виповнюється 140 років з дня народження Олександра Олеся і виставка "Я ще вернуся! Гарячим вітром…" є спробою оживити дивовижну історію життя людини непересічної долі й таланту. 

 

Еволюція поетичного таланту Олександра Олеся була частиною не тільки українського, а й загальноєвропейського літературного процесу. У його творчості поєднано фольклорні традиції, неоромантизм та естетику символізму.

Іван Франко в рецензії на збірку "З журбою радість обнялась" назвав поета соловейком та писав про перевагу емоційності й діонісійського начала в його творчості.

Популярність Олександра Олеся перед Першою світовою війною і згодом, після буремних подій 1917–1921 років, коли чимало українців, в силу об'єктивних обставин, опинилися за кордоном, була колосальна. Десятки композиторів створили музику до віршів Олександра Олеся, поетичні етюди і драми успішно ставили в театрах. 

У радянській Україні його не друкували. Лише після здобуття незалежності твори Олександра Олеся повернулися до нас – і дивним пророчим змістом лягли на події сьогодення.

На виставці представлено автографи письменника, рідкісні прижиттєві видання його творів та книжки, надруковані вже після здобуття Україною незалежності. За допомогою раритетних побутових предметів буде відтворено атмосферу 30-40 років ХХ століття, зокрема робочий кабінет письменника.

Виставка побудована на матеріалах Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Музею книги і друкарства України, Центрального державного музею-архіву літератури і мистецтва України, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національної історичної бібліотеки України, Бібліотеки імені Олега Ольжича.

23 листопада, п'ятниця, 17:00 — відкриття виставки.

Виставка діятиме до  24 грудня щодня, крім вівторка, з 10.00 до 17.00.

Місце: Музей книги і друкарства України (вул. Лаврська 9, корпус 9, на території національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника).

Довідкова інформація та акредитація ЗМІ: (044) 280-79-76, 280-66-23.

Вхід на виставку у день відкриття безкоштовний, у інші дні  за умови придбання вхідного квитка.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.