АНОНС: 140-річчя видатного поета Олександра Олеся відзначать виставкою в Києві

23 листопада Музей книги і друкарства України запрошує на відкриття виставки "Я ще вернуся! Гарячим вітром…", присвяченої 140-річчю з дня народження одного з найпопулярніших поетів початку ХХ століття Олександрові Олесю.

"Не вірив я в життя по смерті, тепер я вірю в диво з див, було для мене страшно вмерти, умер і нагло знов ожив", – ці рядки були написані поетом у далекому жовтні 1925 року.

А через 73 роки після смерті прах "короля української лірики" і його дружини Віри було перевезено з Праги і перепоховано території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника в Києві.

5 грудня 2018 року виповнюється 140 років з дня народження Олександра Олеся і виставка "Я ще вернуся! Гарячим вітром…" є спробою оживити дивовижну історію життя людини непересічної долі й таланту. 

 

Еволюція поетичного таланту Олександра Олеся була частиною не тільки українського, а й загальноєвропейського літературного процесу. У його творчості поєднано фольклорні традиції, неоромантизм та естетику символізму.

Іван Франко в рецензії на збірку "З журбою радість обнялась" назвав поета соловейком та писав про перевагу емоційності й діонісійського начала в його творчості.

Популярність Олександра Олеся перед Першою світовою війною і згодом, після буремних подій 1917–1921 років, коли чимало українців, в силу об'єктивних обставин, опинилися за кордоном, була колосальна. Десятки композиторів створили музику до віршів Олександра Олеся, поетичні етюди і драми успішно ставили в театрах. 

У радянській Україні його не друкували. Лише після здобуття незалежності твори Олександра Олеся повернулися до нас – і дивним пророчим змістом лягли на події сьогодення.

На виставці представлено автографи письменника, рідкісні прижиттєві видання його творів та книжки, надруковані вже після здобуття Україною незалежності. За допомогою раритетних побутових предметів буде відтворено атмосферу 30-40 років ХХ століття, зокрема робочий кабінет письменника.

Виставка побудована на матеріалах Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Музею книги і друкарства України, Центрального державного музею-архіву літератури і мистецтва України, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національної історичної бібліотеки України, Бібліотеки імені Олега Ольжича.

23 листопада, п'ятниця, 17:00 — відкриття виставки.

Виставка діятиме до  24 грудня щодня, крім вівторка, з 10.00 до 17.00.

Місце: Музей книги і друкарства України (вул. Лаврська 9, корпус 9, на території національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника).

Довідкова інформація та акредитація ЗМІ: (044) 280-79-76, 280-66-23.

Вхід на виставку у день відкриття безкоштовний, у інші дні — за умови придбання вхідного квитка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.