Спецпроект

Дуда Порошенку: Злочин Голодомору заслуговує на загальне засудження

Президент Польщі Анджей Дуда висловив співчуття і солідарність з українським народом у зв’язку з 85-ю річницею Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Про це йдеться в листі польського лідера на адресу українського колеги Петра Порошенка, який цитує УКРІНФОРМ з посиланням на канцелярію президента Польщі.

"У ці дні, коли в Україні вшановується пам’ять жертв Великого Голоду 1932-1933 років, хочу передати пану Президенту (України - ред.) й українському народові слова нашої дружби і солідарності. Поляки разом з українцями хочуть нагадувати світу про безмежні страждання мільйонів людей, кинутих тоталітарною комуністичною системою на голодну смерть", — йдеться в листі президента Польщі.

 Фото: УКРІНФОРМ

Як наголосив Дуда, збереження пам’яті про цей геноцид є попередженням про тоталітарні ідеології, які знищують гідність і права людини сьогодні і в майбутньому.

Як зауважив Дуда, думаючи про мільйони жертв голоду, вираженого символічним терміном "Голодомор", що є поєднанням українських слів "голод" і "смерть", варто замислитись, що означає голодна смерть для людини.

"Щасливішими є вбиті мечем, ніж ті, хто помер від голоду, які гинули у безсиллі через відсутність плодів з полів", — процитував президент слова з біблійного "Плачу Єремії". Він підкреслив, що ці слова показують суть звірства і трагізму Голодомору.

"Смерть від голоду позбавляє людину гідності у найвищій мірі, адже вона не в змозі їй протидіяти. Проти меча, принаймні, маємо можливість фізичного захисту, хоч би і безнадійного. Проти голоду залишається тиха агонія", — підкреслив польський президент.

Дуда наголосив, що саме так виглядали вулиці українських міст в 1932 і 1933 роках: були переповнені людьми, які або вже померли, або чекали на свою смерть.

Президент Респубілки Польща зауважив, що "страшну безнадійність" цього очікування передає історія Петра Велдія, який бачачи десятки мертвих тіл на вулиці, хотів зберегти останки власної гідності і з цією метою сам викопав собі могилу.

Утім, коли відчуваючи власну смерть він прийшов до могили — вона вже була зайнята. Відтак, він знайшов у собі рештки сил, аби викопати ще одну могилу і в неї лягти.

На переконання президента Польщі, трагізм мільйонів жертв Голодомору є ще більшим, з огляду на те, що він був викликаний не природними причинами, а був свідомо і навмисно запланований за наказом Сталіна.

"Це був черговий злочин, здійснений владою СРСР, в перед цим — радянською Росією. Проте, його характер був особливий з огляду на масштаби втрат, завданих українському народові. Його метою було знищення української національної ідентичності через атаки на соціальні групи, які її представляли найповніше", — наголосив польський лідер.

Як зазначається у листі, цей злочин у значній мірі послабив силу українського народу у центрі та на сході України. Підкреслюється, що з його наслідками, як безпосередніми – смертю мільйонів українців, так і посередніми — полегшеним завданням русифікації, влада незалежної України мусить боротися й донині. Як наголошується, це завдання є дуже складним і додатковим тягарем для країни, яка здійснює величезні зусилля щодо здійснення реформ.

Дуда підкреслив, що злочин Голодомору заслуговує на загальне засудження. Він нагадав, шо в 2006 році Сенат Польщі прийняв резолюцію, в якій висловив солідарність з українською позицією щодо його визнання злочином геноциду. Президент РП зауважив, шо серед жертв Голодомору були також й поляки.

"Сьогодні поляки спільно з українцями вшановують пам’ять мільйонів жертв, які померли в результаті цього організованого, масового злочину. Ми, поляки та українці, повинні завжди демонструвати таку братерську солідарність щодо пам’яті про всі невинні жертви обох наших народів", — констатував президент Польщі.

У президентському палаці запалено свічку пам’ять про жертви української трагедії.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.