В Україні видали заборонену в Росії книгу про УПА

Заборонена й вилучена з продажу книга російського історика Олександра Гогуна "Между Гитлером и Сталиным. Украинские повстанцы" вийшла в українському видавництві "Фоліо".

Про це повідомив "Історичній правді" сам автор.

Роботу доповнено новим розділом про передумови створення Української військової організації та Організації український націоналістів.

Автор розглядає виникнення українського правого радикалізму не як реакцію на польський шовінізм, а радше як реакцію на дискримінаційні практики Австро-Угорщини.

 

За словами Олександра Гогуна, інше видавництво пропонувало перекласти книгу українською мовою. Але мовне питання для цієї роботи є для автора принциповим:

"Важливо показати, що російську культуру й науку душать не "бандерівці". а Путін зі своїми посіпаками. Символічно, що кожного разу книга побачила світ в одній з колишній або теперішніх столиць: Петербург, Москва, Київ, Харків. Останній був головним містом УСРР у 1919—1934 роках", — каже Гогун.

Зараз історик збирає матеріал для роботи про військову біографію Сталіна і сталінізму.

Уперше книга "Между Гитлером и Сталиным. Украинские повстанцы" вийшла 2004 року в Санкт-Петербурзі (Росія). В основу видання лягла кандидатська дисертація Олександра Гогуна "Діяльність збройних націоналістичних формувань на території західних областей УРСР (1943—1949)", захищена у  Північно-Західній академії державної служби (Санкт-Петербург).

Ознайомитися зі змістом і фрагментом книги можна на сайті видавництва.

ДОВІДКА:

Олександр Гогун — дослідник сталінізму й комуністичного глобалізму, Другої світової війни і психологічних операцій.Також серед його наукових інтересів: повстанська діяльність, історія спецслужб і співпраця громадян СРСР із нацистами, Голокост і різноманітні прояви тоталітаризму й політичного радикалізму.

Упорядник збірників "Неконвенційна війна. ГРУ і НКВД в тилу Вермахту" (2014) і "Чорний PR Адольфа Гітлера. СРСР у дзеркалі нацистської пропаганди" (2004). Автор книги  "Сталінські командос. Українські партизанські формування, 1941–1944 рр." (укр. переклад 2014).

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.