Доступ до картотеки агентів КГБ Латвійської РСР відкрився онлайн

20 грудня Національний архів Латвії відкрив доступ до частини картотеки агентів КГБ.

Про це повідомляє сайт Delfi.

Архів у вигляді файлів у форматі PDF доступний за адресою kgb.arhivi.lv. Також можна зайти на основний сайт архіву і вибрати розділи Aktualitātes ("Поточні") або Virtuālās izstādes un digitālie resursi "Віртуальні виставки та цифрові ресурси". Документи виконані переважно рукописно і  російською мовою.

 Так виглядає облікова картка агента КГБ ЛатРСР

Усього 10621 карток агентів КГБ Латвійської РСР оприлюднено в алфавітному порядку.  До неї входять імена і активних на той момент (серпень 1991-го) агентів, і виключених. Також 1-й відділ КГБ (розвідка) вносив у цей архів загальні дані про осіб, які планували виїхати з СРСР за кордон та імена потенційних кандидатів для вербування в разі війни або непередбаченої ситуації.

 

На сайт викладено також картотеку статистичного обліку агентури КГБ (4141 картка). У ній все ті самі імена, що і в алфавітній картотеці, але згруповані за належністю до структурних одиниць Комітету держбезпеки. Цей архів за радянських часів використовували для підготовки звітності.

Оприлюднено й картотеку "позаштатних оперативних працівників КГБ" — осіб, які на громадських засадах надавали чекістам "допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони". У цьому архіві знаходиться 75 карток. Позаштатним оперативникам не давали позивних, а створювали абревіатуру з перших букв імені, прізвища та по батькові.

 

Списки та картки агентів можна завантажувати після реєстрації. Загальні документи (накази та телефонні книги) доступні вільно.

Нагадаємо, 3 грудня 2018 року Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало  картотеку агентури КГБ ("чекістські мішки") в Національний архів Латвії для опрацювання й публікації.

4 жовтня 2018 року Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів КГБ в Інтернеті до 31 грудня 2018 року. 

Раніше Бюро захисту Сатверсме виступило із застереженням, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.