Ювілей "Мрії". 30 років тому перший політ здійснив найбільший транспортний літак світу

Найбільший у світі транспортний літак Ан-225 "Мрія" святкує свій тридцятирічний ювілей.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це на своїй сторінці у Facebook написав Президент України Петро Порошенко.

"Справжній велетень, володар абсолютного рекорду вантажопідйомності - і загалом 240 світових авіарекордів - все це наша легендарна і унікальна "Мрія". Український гігант АН-225, який за кодифікацією НАТО має ще одне чудове ім'я "Козак"", - написав Президент.

 

Ан-225 "Мрія" створило київське Конструкторське бюро імені Антонова. Свій перший політ літак здійснив у 1988 році. Відтоді "Мрія" залишається найбільшим і найпотужнішим у світі транспортним літаком. Розміри вантажної кабіни: довжина - 43 м, ширина - 6,4 м, висота - 4,4 м.

 Літак "Мрія" розроблявся передусім для радянської космічної програми запуску пілотованих кораблів "Буран". Фото: Вікіпедія

Вантажна кабіна літака герметична, що значно розширює його транспортні можливості. Над вантажною кабіною на 2-ій палубі - кабіна для шести осіб змінного екіпажу і 88 осіб, які супроводжують вантаж.

Літак Ан-225 встановив 462 авіаційні рекорди, з них 240 світових і 222 національні рекорди України.

Нагадаємо, 2018 року помер у віці 83 років один із розробників літака Ан-225 "Мрія" Віктор Толмачов.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.