Відкрився збір підписів за пам'ятник Іванові Мазепі

На офіційному сайті Київської міської державної адміністрації зареєстровували петицію щодо встановлення у столиці пам’ятника Івану Мазепі

Про це повідомляє "Еспресо".

Петиція збирає підписи, щоб "провести відкритий конкурс на пам’ятник Івану Мазепі у Києві та рейтингове голосування щодо місця його встановлення".

Ініціатор, Костянтин Блажчук, нагадує, що у 2019 році році виповниться 380 років з дня народження Івана Степановича Мазепи та 310 років із дня його смерті. 

Автор петиції пропонує такі варіанти спорудження пам’ятника: навпроти Києво-Печерської Лаври, біля Мистецького Арсеналу; біля (або на території) Києво-Могилянської академії; на вул. Івана Мазепи, навпроти провулка, де розташовувався Військовий Микільський собор.
Саме на кошти Мазепи свого часу було відновлено або споруджено деякі будівлі комплексу Києво-Печерської Лаври.

Підтримати петицію можна за цим посиланням.

Як повідомлялося, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов заявив, що Вселенський престол вважає анафему, накладену Російською церквою на гетьмана Мазепу, неканонічною.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.