"Будинок зі зміями" в Києві реставрують

У КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" на вул. Велика Житомирська, 32 в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Рішення підписав директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє прес-служба КМДА.

"З урахуванням наданих на розгляд матеріалів, Департамент надав дозвіл на виконання робіт згідно із проектом "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлового будинку по вул. Великій Житомирській, 32". Будівля перебуває у приватній власності, але є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення. Це дуже гарна тенденція. Буквально два тижні тому Департамент погодив реставрацію ще однієї пам’ятки – Центрального гастроному, що на Хрещатику, 40/1. Хочеться вірити, що інші власники пам’яток долучаться до цього позитивного тренду", – сказав Олександр Никоряк.

 "Будинок зі зміями". Фото: ua.kyivmaps.com

Виконавець робіт повинен повідомити Департамент про початок робіт протягом тижня. Після закінчення робіт також у тижневий строк виконавець повинен надати звіт про виконані роботи.

"Будинок зі зміями" збудували протягом 1911–1912 років за проектом архітектора Ігнатія Лудоховського як прибутковий будинок.

Нагадаємо, що 19 червня 2018 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 8202 "Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини".

Законопроект, зокрема, передбачав введення відповідальності за завдання шкоди не лише пам’яткам, але і щойно виявленим об’єктам культурної спадщини та їхнім частинам; збільшення штрафів за доведення пам’яток до руйнації із 17-170 тис. грн до 85-255 тис. грн, а за повторне порушення накладатимуть штраф у 340 тис. грн.

Також пропонується започаткувати можливість викупу пам’ятки у комунальну власність. Наразі ж пам’ятка навіть місцевого значення може бути викуплена винятково до державної власності, що гальмує наведення ладу у сфері охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.