АНОНС: Лекція "Червоне і чорне. ОУН від Відня до окопів Донбасу"

2 лютого в стінах Національного музею історії України дослідник історії Іван Гоменюк розповість про найпомітніші постаті та події в діяльності Організації українських націоналістів.

90 років тому група людей, зібравшись на таємну зустріч в австрійській столиці, дала старт історії чи не найвідомішої української організації ХХ століття.

Уже від початків своєї діяльності Організація українських націоналістів перетворилася на яскравий метеор, що по-новому осяяв і без того непросту історію України.

Ця організація ледь не від початків перетворилася на легенду, слугуючи одним об’єктом вшанування, а іншим – ненависті.

Про найпомітніші постаті та події в діяльності ОУН розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

 

2 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії". 

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.