У кулуарах Верховної Ради представили нові портали з Конституцією та Актом незалежності . ФОТО

У церемонії відкриття взяли участь Голова Верховної Ради Андрій Парубій, колишній президент Європарламенту Пет Кокс і член Європарламенту, співпрезидент парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ Ребекка Хармс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Про це повідолмяє Укрінформ.
"Першим нашим порталом був центральний портал в холі Верховної Ради, де знаходиться прапор української державності, який був внесений в зал Верховної Ради 24 серпня 1991 року. Сьогодні ми, продовжуючи цю традицію, відкриваємо два нових портали — це портал, де розміщена Конституція України, документ, прийнятий в стінах Верховної Ради, і Акт проголошення незалежності, як ключовий документ, який дав початок відродженню сучасної української державності", — розповів Парубій.
 

Він наголосив, що відкриття нових порталів - це черговий етап відкритості українського парламенту і наповнення його українським змістом.

Парубій підкреслив, що документи, виставлені у Верховній Раді, нагадують нам про головне — Українську державу, її відродження й те, наскільки важливо сьогодні захистити державність і всі ті покоління українців, які за неї боролися.

 

Спікер ВР подякував Апарату Верховної Ради за роботу над реалізацією нових порталів і привітав усіх з відкриттям їх у Верховній Раді, "як зі ще одним етапом наповнення українського парламенту українським духом і українським змістом".

Під час церемонії відкриття виступив колишній президент Європейського парламенту Пет Кокс. Він наголосив, що відкриття порталів продовжує традицію відкритості українського парламенту, як уособлення демократії.

"Україна має довгу історію, що корінням сягає часів Київської Русі. Ці два документи — Акт проголошення незалежності, сучасна українська Конституція — уособлюють історичну традицію. Дуже важливо, щоб вони стали видимою частиною сучасної української історії", — підкреслив Кокс.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.