Журнал Harvard Ukrainian Studies отримав новий сайт

Український науковий інститут Гарвардського університету запустив новий веб-сайт для свого журналу Harvard Ukrainian Studies.

Про це повідомив сайт Українського наукового інституту Гарвардського університету.

"Harvard Ukrainian Studies давно відомий як передовий журнал для академічних досліджень про Україну. Оцифрування журналу не тільки показує наше лідерство у цій сфері цифрової гуманітаристики, це також важливий крок у виконанні місії Інституту збільшувати знання про Україну у світі", — говорить директор Інституту Сергій Плохій.

 

Окрім повних версій текстів статей журналу підписники матимуть можливість здійснювати глибокий пошук, слідкувати за темами й авторами, щоб отримувати сповіщення про нові матеріали, читати статті до того, як вони стануть доступними в друкованому вигляді, та мати доступ до допоміжних медіа, як от: аудіо-інтерв’ю та відеозаписів.

У найближчому майбутньому відвідувачі сайта матимуть можливість купувати підписки онлайн для митєвого доступу до змісту та використання засобів цитування, перегляду рейтингу статей та збільшеними можливостями пошуку з індексуванням.

"Наша тривала мета мати окремий сайт, присвячений Harvard Ukrainian Studies здійснилася, — сказала редактор журналу Галина Гринь. — На додачу до онлайн-публікацій ми перемістили процес подачі та рецензування до Scholastica. Це веб-платформа забезпечує більшу зручність, швидкість та прозорість для авторів, не поступаючись високими стандартами якостями, які пріоритетні для нас".

Відвідати сайт журналу Harvard Ukrainian Studies можна за адресою: husj.harvard.edu.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.