Три найкращі дослідження Революції Гідності нагородять відзнакою Героя Небесної Сотні

7 березня відбудеться нагородження призерів конкурсу наукових робіт на тему Революції Гідності серед студентів.

Усеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на честь Героя Небесної Сотні Сергія Кемського тривав від 1 листопада 2018 року до 10 лютого 2019-го. На конкурс надійшли заявки від 37 учасників із 13 вищих навчальних закладів восьми областей України. Призери отримають грошову винагороду: за перше місце – 15000 гривень, друге – 7000 гривень і третє – 4000 гривень. 

За результатами отриманих матеріалів буде видано збірник наукових праць. Цей матеріал може бути використано в експозиційних та освітніх програмах Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

 

Дослідження, надіслані на конкурс, стосуються політики пам’яті, соціального, політичного, політологічного, ідеологічного, культурологічного, мистецтвознавчого, етнологічного, музеологічного, релігійного, філософського аспектів революції, її регіональних особливостей, революції в контексті міжнародної політики.

У членах журі – науковці, громадські діячі, історики, музейники: Ігор Пошивайло, Володимир В’ятрович, Назар Козак, Наталя Мусієнко, Віталій Нахманович, Анастасія Гайдукевич, Володимир Бірчак, Володимир Бондарчук, Олександр Кореньков. 

Три премії будуть вручені авторам цих робіт (у порядку абетки): 

"Волонтерський рух у ході та після Революції Гідності: дієвість громадянського суспільства в Україні", Василь Романик, Національний університет "Львівська Політехніка". 

"Загальна правова оцінка подій на Майдані: легітимність та легальність дій", Михайло Янишівський і Мар'яна Постоловська, Національний університет "Києво-Могилянська академія", 

"Ідентичність борця (за "Літописом самовидця. Дев’ять місяців українського спротиву" О. Забужко", Діана Підбуртна, Київський університет ім. Бориса Грінченка.

Конкурс імені Сергія Кемського організовують Національний музей Революції Гідності та ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" в межах проекту "Відзнаки Героїв". Його мета – сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід і цінності Майдану, активізувати науковий інтерес до подій Революції Гідності.

7 березня, четвер, 12.00 

Місце: інформаційно-виставковковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Сергій Кемський – історик, політолог, журналіст, Народився в Керчі на сході Криму в родині моряка. Публікувався в друкованих та онлайн-виданнях. Перекладав з англійської. Співзасновник Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив. Загинув від кулі на вулиці Інститутській у 32 роки. Герой України, Герой Небесної Сотні. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.