АНОНС: Хто і чому громив Київ 850 років тому? Розкаже Дмитро Вортман

Чи є підстави стверджувати, що князь Андрій Боголюбський був "першим великоросом", а війна 1169 року – першим російсько-українським збройним конфліктом? Дізнайтеся на лекція Дмитра Вортмана 16 березня в Києві.

850 років тому, у березні 1169-го, коаліція руських князів, очолювана володимиро-суздальським князем Андрієм Юрійовичем "Боголюбським" (онуком Володимира Мономаха), вигнала з Києва князя Мстислава Ізяславича (правнука того самого Мономаха).

 

Хоча в ході боротьби за київський престол таке вже не раз траплялося, подія вразила літописців та пізніших істориків двома обставинами: вперше "мати міст руських" була пограбована руськими дружинами, і вперше князь, який здобув Київ і був визнаний "старійшиною" для своїх "братів", залишився у своїй "отчині", а не перейшов князювати до столиці.

Що повідомляють джерела про цю подію? Що ми знаємо про Русь 3-ї чверті XII століття – її політичний устрій, військову справу? Чи є підстави стверджувати, що князь Андрій був "першим великоросом", а війна 1169 року – першим російсько-українським збройним конфліктом? Про це можна послухати на лекції, яку читатиме Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

16 березня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.