АНОНС: "Срібна земля": виставка до 80-ї річниці проголошення Карпатської України у НМІУ

15 березня в Національному музеї історії України урочисто відкриється виставка "Срібна земля", приурочена до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України.

Срібна Земля – так поетично називають українське Закарпаття. Перед початком Першої світової війни ці терени перебували у складі Австро-Угорської імперії. Поштовх Української революції 1917–1921 років розбудив приспані національні сили закарпатських українців.

 

Виставка "Срібна земля" розповідає про складний шлях національного самоусвідомлення та побудови незалежної держави – Карпатської України – на частині українських етнічних територій напередодні Другої світової війни.

Зануритися у буремну добу допоможуть автентичні експонати: світлини, оригінали документів, листи визначних діячів Карпатської України, періодичні видання 1930-х років, фалеристичні знаки (значки та відзнаки).

Куратор – Олександр Кучерук, завідувач відділу НМІУ "Музей Української революції 1917–1921 років".

15 березня, п'ятниця, 14.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Організатори: Національний музей історії України та Фундація ім. О. Ольжича.

Вхід на відкриття виставки вільний.

Для акредитації, будь ласка, телефонуйте: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.