АНОНС: Лекція "Радянські спецоперації та українсько-єврейські стосунки в Америці"

9 квітня з лекцією "Радянські спецоперації ("активні заходи") та українсько-єврейські стосунки у Північній Америці у 1960–1980-х рр." виступить історик Ольга Бертелсен (Olga Bertelsen).

Доповідач спробує проаналізувати вплив секретних операцій КГБ на динаміку українсько-єврейських стосунків на Заході під час формування антирадянського правозахисного руху у часи Холодної війни. Йтиметься про внесок української керівної та партійної еліти, зокрема Міністерства закордонних справ, в розробку операцій, що підривали довіру і плідну співпрацю між західними активістами, відомими представниками української та єврейської діаспор в Північній Америці.

карикатура Валерія Зелінського в журналі "Перець", червень 1981 року

Ольга Бертелсен, Ph.D., викладає на кафедрі історії розвідки та міжнародних відносин у Коледжі безпеки та розвідки Ембрі-Ріддл (Прескот, штат Аризона, США). У 2018–2019 рр. вона отримала стипендію Жан Моне і працює у Центрі перспективних досліджень імені Роберта Шумана у Європейському університеті (Флоренція, Італія).

Ольга Бертелсен є автором монографії "The House of Writers in Ukraine, the 1930s: Conceived, Lived, Perceived" (2013), упорядником збірки документів "Архів розстріляного відродження: Лесь Курбас і театр "Березіль". Архівні документи (1927–1988)" (2016), редактором антології "Revolution and War in Contemporary Ukraine: The Challenge of Change" (2017).

9 квітня, вівторок, 15:30.

Місце: Інститут історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4), конференц-зала, 6 поверх, аудиторія 615. 

Організатор: Інститут історії України НАН України.

Віхід вільний.


Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.