Повітряна археологія: розсекречені аерофотознімки "холодної війни" як джерело для досліджень

Завдяки розсекреченим аерофотознімкам ЦРУ США часів «холодної війни» археологи винайшли спосіб дослідження знищених артефактів культури болотних арабів.

Про це повідомляє Science.

Тисячі аерознімків високої роздільної здатності, зроблених розвідувальними літаками США над протягом 1950-х—1960-х років, американський уряд розсекретив у 1997 році.

Знімок з літака-розвідника 1960 року дозволяє точково визначати навіть окремі хатинки з очерету в месопотамських болотах на території сучасного Іраку.

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE  

На знімках зафіксовані об’єкти, які в нас час або знищені, або недоступні для археологів. Наприклад, система каналів столиці Новоасирійського царства Німруд, яку забудували дорогами й житловими кварталами, або археологічні місця в Іраку (Мосул, Ракка) та Сирії (Алеппо, Пальміра), що були під контролем Ісламської держави.

Довгий час аерофотознімки не використовувалися археологами, тому що не були оцифровані та не містили ключової інформації про місце й час того чи того знімка.

 Це фото 1960 року показує доісторичні мисливські пастки, обнесені мурами, в йорданській пустелі.

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE

Аби полегшити роботу археологів із масивом розвідувальних аерофотознімків, науковці Емілі Хаммер (Університет Пеннсильванії) та Джейсон Юр (Гарвардський університет) створили путівник. Він містить інформацію про локації, які трапляються на знімках, та спосіб доступу до відповідних плівок.

Хаммер і Юр скрупульозно відновили маршрути польотів літаків-розвідників на підставі самих географічних даних і власних знань про регіон. Свою методику як зразок для інших археологів вони описали у статті в журналі Advances in Archaeological Practic.

Аерофотознімок м. Алеппо в Сирії, зроблений літаком Ю-2 в 1959 році. 

Джерело: журнал ADVANCES IN ARCHAEOLOGICAL PRACTICE

Наразі команда встигла оцифрувати тільки кілька дюжин фотографій без невідомих науці археологічних стоянок. Проте вони описали три раніше відомі стоянки, ідентифіковані на аерофотознімках, як доказ їхнього методу.

На додачу до болотних поселень в Іраку, вчені показали фотографії каналів Німруда та зображення масивних доісторичних мисливських пасток, обнесених стіною, у східній Йорданії ("пустельні змії").

Як повідомлялося, археологи університету Liberty в США при аналізі древніх документів епохи Вавилонського царства виявили найдавніший прощальний лист.

 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".