Вілкул хоче звільнити В'ятровича

Народний депутат України Олександр Вілкул зареєстрував постанову про звільнення Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича з посади.

Про це він написав на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

"Для повернення в країну нормального життя потрібна зміна нетільки Президента, але і його команди, яка провокувала конфлікти. Серед них – В’ятрович", – написав політик.

Депутат звинувавтив В’ятровича у тому, що той "втоптував у грязюку історію нашого народу, який переміг фашизм".

"Реванш так реванш?", - відреагував сам Володимир В’ятрович на цю ініціативу в себе на "Фейсбуці".

Народний депутат Андрій Левус анонсував акцію на підтримку очільника УІНП під стінами Веровної Ради.

"Вони явно нариваються. Вони думають, що уже тут "всьо парєшалі". Що уже скоро знову затягнуть нам ярмо "русского міра". Що знову будуть пепеписувати нашу історію ітнмщмти нашу мову. Це дуже велика їхня помилка. Реваншу не буде. Вони отримають опір. Все буде Україна. Завтра даємо бій реваншу - 9.00 біля парламенту", - написав Левус.

Нагадаємо, Голову Українського інституту національної пам'яті призначає та звільняє з посади не парламент, а Кабінет Міністрів України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.