У Кракові перед Великоднем впорядкували могили визначних українців. ФОТО

25 квітня відбулося передсвяткове впорядкування могил відомих українців, похованих Раковицькому цвинтарі у Кракові, Польща.

Про це повідомляє прес-служба Генерального консульства України в Кракові, передає Укрінформ.

"25 квітня за ініціативи Генерального консульства України в Кракові, було проведено передсвяткове упорядкування могил відомих українців, що поховані на Раковицькому цвинтарі. У заході взяли участь співробітники консульської установи та представники української громади", - йдеться у повідомленні.

Фото: прес-служба Генерального консульства України в Кракові 

Для вшанування пам’яті понад 15 відомих українців, переважно військовиків і політичних діячів доби УНР і ЗУНР, таких як, Богдан Лепкий, Степан Смаль-Стоцький, Лев Гец, Олександр Доценко, Осип Назарук, Лев Шепарович, М.Чижевський та ін., було прибрано їхні могили та запалено лампадки.

Також було впорядковано могили членів українського добровольчого легіону Українських Січових стрільців (УСС), які безпосередньо брали участь в українській революції 1917 – 1922 р.р., української інтелігенції та духовенства.

Захід завершився спільною молитвою перед курганом померлих та інтернованих українців (1918-1920 р.р.) в таборі №1 "Домб’є".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.