Більшість містян підтримує червоний мак як символ пам’яті про Другу світову війну

63% міського населення України підтримують рішення про визнання квітки червоного маку за офіційний символ пам’яті за полеглими у Другій світовій війні в Україні.

Проти висловилися 16% респондентів, решта 21% не мали відповіді. Такими є результати дослідження Online Track 2019 соціологічної компанії Kantar TNS.

 
FB Kantar TNS Ukraine

Квітка червоного маку є символом Дня перемоги над нацизмом для 48% опитаних. Георгіївська (гвардійська) стрічка символізує Перемогу лише для 19%. Також учасники опитування називали символами 9 травня і червоний прапор, і гвоздики, і ветеранів, і нагороди.

Дослідження проводилося серед міського населення України (окрім окупованих територій та зони ООС) обох статей віком 18—55 років, які є користувачами Інтернету. Вибірка складала 1000 респондентів, квота за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту.

Нагадаємо, традиція використання в публічному просторі квітки червоного маку на День пам'яті та примирення й День перемоги над нацизмом з'явилася у 2015 році з ініціативи Українського інституту національної пам'яті. Автором дизайну символу став Сергій Мішакін. 

Докладніше про це читайте:

Маки пам’яті. Як народжувалася традиція

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.