Більшість містян підтримує червоний мак як символ пам’яті про Другу світову війну

63% міського населення України підтримують рішення про визнання квітки червоного маку за офіційний символ пам’яті за полеглими у Другій світовій війні в Україні.

Проти висловилися 16% респондентів, решта 21% не мали відповіді. Такими є результати дослідження Online Track 2019 соціологічної компанії Kantar TNS.

 
FB Kantar TNS Ukraine

Квітка червоного маку є символом Дня перемоги над нацизмом для 48% опитаних. Георгіївська (гвардійська) стрічка символізує Перемогу лише для 19%. Також учасники опитування називали символами 9 травня і червоний прапор, і гвоздики, і ветеранів, і нагороди.

Дослідження проводилося серед міського населення України (окрім окупованих територій та зони ООС) обох статей віком 18—55 років, які є користувачами Інтернету. Вибірка складала 1000 респондентів, квота за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту.

Нагадаємо, традиція використання в публічному просторі квітки червоного маку на День пам'яті та примирення й День перемоги над нацизмом з'явилася у 2015 році з ініціативи Українського інституту національної пам'яті. Автором дизайну символу став Сергій Мішакін. 

Докладніше про це читайте:

Маки пам’яті. Як народжувалася традиція

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.