Археологи розкопали давню браму Софійського собору

Під час археологічних розкопок на території Національного заповіднику "Софія Київська" виявили монументальну споруду XII ст. із обпаленої цегли - плінфи. Цей матеріал використовували при будівництві за часів Київської Русі. Розкопки проходять у Митрополичому саду в декількох метрах від собору.

Про це повідомляє Газета.UA.

 
Фото: facebook.com/SophiaKyiv

"Тепер сантиметр за сантиметром ми будемо відкривати те, чого ніхто з нині живих не бачив. Орієнтовна площа споруди – близько 100 квадратних метрів. Можливо, це Софійські ворота з надбрамною церквою, на зразок Золотих воріт. А можливо, і щось інше. Незабаром будемо знати більше", - зазначив археолог Тимур Бобровський.

Згідно з попереднім дослідженням, Софійські ворота – частина оборонних споруд часів князя Володимира Великого, які розміщувалися у районі перетину нинішніх вулиць Володимирської та Великої Житомирської, тобто трохи далі "Софії". Це унікальне відкриття, що дозволяє більше дізнатися про життя Києва і киян багато століть тому.

 
Фото: facebook.com/SophiaKyiv

Нині на місці розкопу археологи знайшли монету "полушку" часів російського імператора Петра I 1721-го. Її знайшли на невеликій глибині 15-20 см. На реверсі монети можна розглянути титул царя "ВРП" (Всієї Росії Повелитель).

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.