Посольство України в Польщі вшанувало жертв польсько-українського конфлікту. ФОТО

Посол України в Польщі Андрій Дещиця та інші представники дипломатичної установи вшанували сьогодні пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Українські дипломати поклали квіти та запалили лампадки біля пам’ятника Волинської трагедії, який розташований на Старому Жолібожі в Варшаві, повідомляє газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово".

"Вшанування поляків, українців та представників інших національнстей, які стали жертвами цих трагічних подій є важливе для того, щоб це не повторилися", – сказав посол України.

Дипломат зазаначив, що перш за все ми повинні пам’ятати про молитву, адже важливо віддати шану загиблим.

"Ми живемо у такий час, коли посилюються ці агресивні рухи. Очевидно, ми це добре відчуваємо в Україні, коли нас атакує Росія і тому мусимо робити все, щоб зберегти мир, спокій при цьому пам’ятаючи про минуле", – додав Андрій Дещиця.

Раніше дипломати взяли участь в службі Божій, що відбулася в Соборі Війська Польського у Варшаві.

Нагадаємо, що польський Сенат (верхня палата парламенту) у 2016 році прийняв постанову щодо визначення Волинської трагедії як "геноциду" і встановлення 11 липня днем пам’яті за його жертвами. 

Частина українських істориків вважає, що в 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Надсяння, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів.

Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі силоміць змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.