Посольство України в Польщі вшанувало жертв польсько-українського конфлікту. ФОТО

Посол України в Польщі Андрій Дещиця та інші представники дипломатичної установи вшанували сьогодні пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Українські дипломати поклали квіти та запалили лампадки біля пам’ятника Волинської трагедії, який розташований на Старому Жолібожі в Варшаві, повідомляє газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово".

"Вшанування поляків, українців та представників інших національнстей, які стали жертвами цих трагічних подій є важливе для того, щоб це не повторилися", – сказав посол України.

Дипломат зазаначив, що перш за все ми повинні пам’ятати про молитву, адже важливо віддати шану загиблим.

"Ми живемо у такий час, коли посилюються ці агресивні рухи. Очевидно, ми це добре відчуваємо в Україні, коли нас атакує Росія і тому мусимо робити все, щоб зберегти мир, спокій при цьому пам’ятаючи про минуле", – додав Андрій Дещиця.

Раніше дипломати взяли участь в службі Божій, що відбулася в Соборі Війська Польського у Варшаві.

Нагадаємо, що польський Сенат (верхня палата парламенту) у 2016 році прийняв постанову щодо визначення Волинської трагедії як "геноциду" і встановлення 11 липня днем пам’яті за його жертвами. 

Частина українських істориків вважає, що в 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Надсяння, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів.

Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі силоміць змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.