Іловайськ. Виставка у НІМУ

17 серпня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Блокпост пам’яті. Іловайськ. Мужні серцем».

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

5 років тому, 18 серпня 2014 року під українські частини увійшли до міста Іловайська. Їм вдалося взяти під контроль частину міста. Проте після відкритої інтервенції з боку Російської Федерації 23-24 серпня угрупування українських військ опинилося в оточенні.

Незважаючи на запевнення російських офіцерів, що українські підрозділи пропустять із "котла" безперешкодно, колони українських збройних сил були розстріляні на марші.

Згідно з даними волонтерів, які займалися евакуацією загиблих захисників України з району м. Іловайська, у боях із російськими агресорами з 7 по 31 серпня 2014 року віддали свої життя 368 українських бійців, а 18 вважаються зниклими безвісти.

 
Телефони загиблих воїнів. Вони були поряд із тілами загиблих бійців. У цьому невеликому ящику чотирнадцять телефонів, чотирнадцять втрачених людських життів. Інколи дані цих мобілок допомагали провести первинну ідентифікацію особи загиблого, яку згодом підтверджували експертизами ДНК. Останній телефонний дзвінок часом був такий: "Мать, зачем послала свой син воеват? Я его убил, ти нікогда нє похоронішь єго!"

Переважна більшість експонатів виставки - речі, що належали українським бійцям, які брали участь у боях за Іловайськ.

Артефакти були зібрані під час експедицій місії "Евакуація-200". Учасники експедиції займалися пошуком та евакуацією тіл загиблих героїв з літа 2014 року, коли на сході України ще тривали запеклі бої.

Пошуковці та волонтери на власні очі переконалися в беззаперечності факту російської агресії на Донбасі, зібрали цілу низку доказів злочину воєнної агресіє Російської Федерації проти України.

 

Виставка розпочала роботу у суботу, 17 серпня і триватиме до 30 серпня.

ДЕ: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

КОЛИ: Пн - Пт: з 10:00 до 18:00 каса працює до 17:00; Сб - Нд: з 11:00 до 19:00

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.