Іловайськ. Виставка у НІМУ

17 серпня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Блокпост пам’яті. Іловайськ. Мужні серцем».

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

5 років тому, 18 серпня 2014 року під українські частини увійшли до міста Іловайська. Їм вдалося взяти під контроль частину міста. Проте після відкритої інтервенції з боку Російської Федерації 23-24 серпня угрупування українських військ опинилося в оточенні.

Незважаючи на запевнення російських офіцерів, що українські підрозділи пропустять із "котла" безперешкодно, колони українських збройних сил були розстріляні на марші.

Згідно з даними волонтерів, які займалися евакуацією загиблих захисників України з району м. Іловайська, у боях із російськими агресорами з 7 по 31 серпня 2014 року віддали свої життя 368 українських бійців, а 18 вважаються зниклими безвісти.

 
Телефони загиблих воїнів. Вони були поряд із тілами загиблих бійців. У цьому невеликому ящику чотирнадцять телефонів, чотирнадцять втрачених людських життів. Інколи дані цих мобілок допомагали провести первинну ідентифікацію особи загиблого, яку згодом підтверджували експертизами ДНК. Останній телефонний дзвінок часом був такий: "Мать, зачем послала свой син воеват? Я его убил, ти нікогда нє похоронішь єго!"

Переважна більшість експонатів виставки - речі, що належали українським бійцям, які брали участь у боях за Іловайськ.

Артефакти були зібрані під час експедицій місії "Евакуація-200". Учасники експедиції займалися пошуком та евакуацією тіл загиблих героїв з літа 2014 року, коли на сході України ще тривали запеклі бої.

Пошуковці та волонтери на власні очі переконалися в беззаперечності факту російської агресії на Донбасі, зібрали цілу низку доказів злочину воєнної агресіє Російської Федерації проти України.

 

Виставка розпочала роботу у суботу, 17 серпня і триватиме до 30 серпня.

ДЕ: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

КОЛИ: Пн - Пт: з 10:00 до 18:00 каса працює до 17:00; Сб - Нд: з 11:00 до 19:00

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.