Спецпроект

АНОНС: Велике ліонське брехло. Лекція про візит Ерріо під час Голодомору

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на п'яту зустріч Історичного лекторію «A posteriori».

Про це інформує facebook-сторінка Книгарні "Є".

Цього разу спікеркою буде Ірина Дмитришин . Говоритимемо про Україну 1933 року очима західного політика.

Едуард Ерріо, французький політичний діяч першого плану (прем'єр міністр у відставці, мер Ліона, лідер партії радикал-соціалістів), відвідав Радянський Союз у серпні-вересні 1933 року.

Кілька днів він перебував в Україні: у Одесі, Києві і Харкові, Запоріжжі.

Ерріо відвідав колгосп у Біляєвці, оглянув Дніпрельстан, Харківський тракторний завод, колонію Макаренка, мав численні зустрічі і банкети.

 
Більше про Едуарда Ерріо читайте у публікації Олександра Зінченка

Візит був підготовлений у найменших деталях радянськими службами. НКВД поставився із особливою увагою не тільки до маршруту та організації, але і проаналізували особисті вади високого гостя, його оточення й смаки.

Тому враження Ерріо перевершили всі сподівання очільників СРСР.

Чи можна пояснити такий успіх лише зусиллями спецслужб, які створили навколо Ерріо справжній кордон, унеможливлюючи будь-які непередбачувані й випадкові контакти, неприглядні картини?

Основна увага доповіді буде приділена відвіданням колгоспів, організованих з метою заперечити чутки про голод, які ширилися світом.

Що бачив і чого не побачив Едуард Ерріо? І головне, чому він погодився відіграти роль оспівувача Радянського Союзу, додавши свій голос до заперечень Голодомору в Україні у 1932–1933 роках?

Доповідь базується на документальному есеї авторки "Подорож Едуарда Ерріо", який вийшов у Франції у листопаді 2018 року.

 

Ірина Дмитришин – завідувачка кафедри українських студій в Інституті Східних Мов і Цивілізацій, Париж. Авторка монографій, присвячених Григорію Орлику (2005) та подорожі Едуарда Ерріо до України у 1933 році (2018), упорядниця Меморандумів Григорія Орлика (2017). Перекладачка українських сучасних авторів французькою мовою.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.

Час: 4 вересня, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.