АНОНС: Виставка «Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили»

9 вересня до 30-ї річниці Народного Руху України Центральний державний архів громадських об’єднань України та Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного презентують виставку документів Національного архівного фонду «Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили», присвячену 30-й річниці Народного Руху України.

Відвідувачі виставки матимуть можливість крізь призму архівних документів простежити складний шлях трансформації Народного Руху України від масової громадсько-політичної організації до провідної політичної партії.

Зокрема, процес створення Народного Руху України дозволять відтворити Статут і Програма, стенограма та організаційні матеріали Установчого з'їзду 8–10 вересня 1989 року, вітальні телеграми до його учасників від громадських організацій з усього світу.

Установчі Збори Народного Руху України, вересень 1989 року
Установчі Збори Народного Руху України, вересень 1989 року

Оглядаючи експозицію, відвідувачі перенесуться у доленосні для українського народу події 1991 року і матимуть змогу оцінити значущу роль Народного Руху України в них, а саме у проголошенні Акту про незалежність України 24 серпня та проведенні Всеукраїнського референдуму 1 грудня.

Документи розповідатимуть про організовані Рухом масові суспільно-політичні акції – "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, присвячений річниці проголошення дня Злуки УНР і ЗУНР, святкування 500-ліття українського козацтва на Запоріжжі, підняття на щоглі біля будівлі Київської міської ради національного синьо-жовтого прапора, де були присутні понад 100 тис. киян і гостей столиці України з різних регіонів тощо.

На виставці вперше демонструватимуться оригінали документів Народного Руху України: членський квиток та посвідчення учасника Установчого з'їзду, ухвали та друковані видання керівних органів Руху і його місцевих осередків та ін.

Під час відкриття виставки вперше буде презентований фонозапис виступів учасників Установчого з'їзду Народного Руху України та демонструватимуться маловідомі фотодокументи.

Відкриття – 9 вересня, понеділок, 12.00

Місце: Центральний державний архів громадських об'єднань України  (Київ, вул. Алмазова, 8)

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.