Папа відкрив у Ватикані пам'ятник мігрантам

На площі Святого Петра у Ватикані Папа урочисто відкрив монументальну композицію, присвячену мігрантам

Про це повідомляє Vatican News.

Захід відбувся після Святої Меси 29 вересня, з нагоди 105-го Всесвітнього дня мігранта і біженця. Автором роботи є канадський скульптор Тімоті Шмальц

 

Бронзовий пам'ятник натхнений словами з Послання святого Павла до Євреїв: "Гостинності не забувайте, бо нею деякі, не відаючи, ангелів були вгостили".

Витвір зображає велику групу мігрантів і біженців різних культур та епох: від південноамериканських індіанців та євреїв, переслідуваних нацистами, аж до африканців, які втікають від нужди й голоду.

140 скульптур у натуральну величину щільно, пліч-о-пліч стоять на човні. Всередині цього неоднорідного натовпу людей підіймаються крила ангела, символізуючи наявність священного серед них.

 

"Я бажав, щоб цей художній твір був поміщений тут, на площі Святого Петра, аби нагадувати всім про євангельське значення гостинності", - заявив під час відкриття Папа Франциск.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.