На Чернігівщині поліція розслідує наявність забороненої комуністичної символіки в одному з ресторанів

Розслідування розпочато за заявою столичної журналістки. Вказаний заклад "Хрущовка" у Прилуках працює вже майже 10 років.

Поліція відкрила кримінальне провадження через наявність комуністичної символіки у ресторані міста Прилуки, про це УНІАН повідомили у секторі комунікацій ГУ Нацполіції в області.

Інтер'єр ресторану
Інтер'єр ресторану "Хрущовка"
Фото: Вадим Поздняков

Згідно з інформацією, правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом використання в інтер'єрі одного з ресторанів Прилук радянської символіки та портретів комуністичних лідерів.

Інформація щодо неправомірних дій надійшла до Прилуцького відділу поліції від київської журналістки. Заявниця повідомила про порушення законодавства про декомунізацію, а саме, що в одному із закладів міста була розміщена комуністична символіка.

За даним фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України (виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів), що карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

Ресторан "Хрущовка" у Прилуках має в інтер'єрі радянську символіку, у тому числі герби та прапори колишніх республік СРСР, портрети Леніна, Сталіна, Хрущова.

Він працює у місті близько 10 років. Розташований у центрі міста в окремій будівлі, має популярність серед молоді. У січні цього року обурюватися радянським інтер'єром прилуцького ресторану стали і користувачі соціальних мереж.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.