Премія PinchukArtCentre 2020 оголосила імена переможців

Головну премію PinchukArtCentre 2020 отримали Ярема Малащук та Роман Хімей.

Про це повідомляє пресслужба артцентру.

 

"Ярема Малащук та Роман Хімей стали володарями головної премії 6-го конкурсу Премії PinchukArtCentre – загальнонаціональної премії для українських художників віком до 35 років.

За роботу "Пряма трансляція" вони отримали 250 тисяч гривень (близько 10 тисяч доларів США) й автоматично увійшли до списку номінантів міжнародної премії Future Generation Art Prize 2021", - ідеться в повідомленні.

Ярема Малащук та Роман Хімей
Ярема Малащук та Роман Хімей

Як зазначається, Ніколай Карабінович отримав першу спеціальну премію за роботу "Якнайдалі". Юлі Голуб здобула другу спеціальну премію за відео "Дивись, у неї борода!".

Окрім 60 тисяч гривень (2300 доларів США), PinchukArtCentre запропонує кожному лауреату обмежену підтримку художнього розвитку в рамках виготовлення твору мистецтва або підтримки у вигляді резиденції.

Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський здобули приз громадськості (близько 1000 доларів США) за роботу "Бешкетники".

Переможців було обрано міжнародним журі у складі Бйорна Гельдхофа, арт-директора PinchukArtCentre; Катерини Грегос, кураторки, письменниці та лекторки; Каті Ківінен, головної кураторки колекції KIASMA; Влади Ралко, художниці. Томас Деламарр, старший куратор фонду Cartier, не зміг відвідати Україну через поширення в Європі коронавірусу Covid-19.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.