У старому домі в Одесі під штукатуркою виявили українські фрески. ФОТО

На початку березня в одеському будинку під старою штукатуркою знайшли фрески початку ХХ століття із зображенням сцен із життя українців.

Знахідку виявили у старому будинку на вулиці Затишній, 3, повідомляє Газета.UA із посиланням на місцевий сайт 048.ua.

 

Фрески приблизно початку ХХ століття із зображенням сцен із життя українців. Зображено картини з сільського життя – білі хатки-мазанки, криті соломою, козаків у шароварах із шаблями та зимові пейзажі.

 

Виявили фрески місцеві та показали одеському краєзнавцю Дмитру Жданову.

 

"Ці фрески – копії з вітальних листівок авторства відомого українського й одеського художника кінця XIX – початку XX століть Амвросія Ждахи. Колекція цих листівок зберігається в Одеському краєзнавчому музеї.

Листівки друкували в Одесі, на кожній з них написано слова й ноти старовинних українських пісень. Того часу вони були популярні серед одеситів і не тільки", - зазначає керівник Південного відділення Українського інституту Національної пам'яті Сергій Гуцалюк.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.