На Чернігівщині затвердили програму реставрації пам’яток

На сесії Чернігівської обласної ради затвердили Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення у Чернігівській області на 2020-2022 роки. Але гроші ще будуть шукати

 

Про це повідомляє Суспільне. Сім пам'яток архітектури національного значення Чернігівщини планують відреставрувати до 2022 року. Відновлять пам'ятки у Новгороді-Сіверському, Ніжині, Качанівці, Седневі та Козельці.

Прийнята облрадою програма передбачає реставрацію Новгород-Сіверської тріумфальної арки, Георгіївської церкви у Седневі, Іванівської церкви у Ніжині, "Палацу з двома флігелями" - у Качанівці, і три пам'ятки у садибі "Покорщина", що у Козельці - це Головний будинок, Кам'яниця та Флігель.

У 2017-2018 роках Новгород-Сіверську тріумфальну арку уже ремонтували. На це тоді виділили 90 тисяч гривень. Ця споруда 18-го століття є пам'яткою архітектури національного значення і єдиним пам'ятником в стилі класицизму на Чернігівщині.

На відновлення всіх семи пам'яток запланували витратити 28 з половиною мільйонів гривень. З них понад 8 мільйонів – це гроші обласного бюджету. Більшу частину - 20 мільйонів будуть шукати.

"Реставрація розпочнеться на наступний рік. На цей рік, дай бог, щоб ми розробили ці програми, хоча у нас проектно-кошторисна документація уже є існуюча, але її треба корегувати" - сказав начальник управління містобудування та архітектури області Олександр Дмитрюк.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.