В Росії пропонують карати за «неправильні» розмови про Другу світову війну

В парламент РФ внесено законопроєкт, згідно якого можна садити до вʼязниці на 5 років за сумніви у причинах чи наслідках Другої світової війни

 

Депутат Державної думи РФ Олексій Журавльов запропонував доповнити Кримінальний кодекс РФ статтею під назвою "Фальшування історичних фактів про причини та підсумки Другої світової війни".Відповідний законопроєкт уже внесено до парламенту.

У тексті документу говориться, що за "покладання на СРСР відповідальності за розв'язання Другої світової війни або заперечення основної ролі СРСР в перемозі над країнами осі у Другій світовій війні, а так само поширення відомостей тотожності офіційної політичної ідеології СРСР і нацизму, вчинені публічно", будуть штрафувати на суму до 300 тис. рублів, або засуджувати до примусових робіт до двох років.

Якщо ті самі дії вчинені "особою з використанням свого службового становища або з використанням засобів масової інформації", то за ґрати відправлятимуть на п'ять років.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.