26 червня Національний музей історії України відчиняється для відвідувачів

З деякими обмеженнями починає працювати для відвідувачів Національний музей історії України

Для огляду буде відчинено поки що тільки перший поверх, на якому розміщена археологічна експозиція. На вході за допомогою безконтактних термометрів буде проводитись температурний скринінг. Заходити до музею можна лише в масках чи респіраторах.

Діятимуть також обмеження на вхід відповідно до чинних санітарних норм, встановленими органами державної влади. Відвідувачам із ознаками респіраторного захворювання, температурою вище 37,2 градусів за Цельсієм  заходити до музею заборонено. Також щосереди проводитиметься санітарний день, і музей буде зачинено для відвідувачів.

У музеї дотримуватимуться суворих правил дезінфекції, регулярно оброблятимуть приміщення, ручки, поверхні дезінфікуючими речовинами, провітрюватимуть зали, а співробітники музею працюватимуть у засобах індивідуального захисту.

 

Цього ж дня, 26 червня, відкривається виставка "Між двох світів: з колекції зброї таспорядження ХVI – ХVІІІ ст. Національного музею історії України". Виставка презентує кращі зразки зброї із фондового зібрання музею. Це холодна зброя ХVI – ХVІІІ ст. Польщі, Туреччини, Ірану, вогнепальна зброя Західної Європи ХVI – ХVІІ ст., західноєвропейські та східні захисні обладунки ХVІІ ст. Центральне місце в експозиції займають козацькі клейноди та зброя Українського козацтва XVII – XVІII ст.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.