26 червня Національний музей історії України відчиняється для відвідувачів

З деякими обмеженнями починає працювати для відвідувачів Національний музей історії України

Для огляду буде відчинено поки що тільки перший поверх, на якому розміщена археологічна експозиція. На вході за допомогою безконтактних термометрів буде проводитись температурний скринінг. Заходити до музею можна лише в масках чи респіраторах.

Діятимуть також обмеження на вхід відповідно до чинних санітарних норм, встановленими органами державної влади. Відвідувачам із ознаками респіраторного захворювання, температурою вище 37,2 градусів за Цельсієм  заходити до музею заборонено. Також щосереди проводитиметься санітарний день, і музей буде зачинено для відвідувачів.

У музеї дотримуватимуться суворих правил дезінфекції, регулярно оброблятимуть приміщення, ручки, поверхні дезінфікуючими речовинами, провітрюватимуть зали, а співробітники музею працюватимуть у засобах індивідуального захисту.

 

Цього ж дня, 26 червня, відкривається виставка "Між двох світів: з колекції зброї таспорядження ХVI – ХVІІІ ст. Національного музею історії України". Виставка презентує кращі зразки зброї із фондового зібрання музею. Це холодна зброя ХVI – ХVІІІ ст. Польщі, Туреччини, Ірану, вогнепальна зброя Західної Європи ХVI – ХVІІ ст., західноєвропейські та східні захисні обладунки ХVІІ ст. Центральне місце в експозиції займають козацькі клейноди та зброя Українського козацтва XVII – XVІII ст.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.