У Львові відкопали старовинний фундамент: археологів не покликали. ФОТО

Львівські дослідники показали, як будували будинки на болотяній місцевості.

Під час ремонтних робіт на вулиці Гнатюка виявили фундамент будинку, встановлений на дерев'яних балках. Один з дослідників Андрій Роюк розповів ІА "Дивись.info", що вважає можливість побачити таку конструкцію дуже цікавою та пізнавальною.

 

"У наріжному будинку, що на Гнатюка, який на реконструкції, у внутрішньому дворі викопаний котлован нижче всіх комунікацій. Цікаве видовище, потужні кам'яні брили фундаменту немалого будинку – на дереві.

 

Переважно на балках будинки були в заболочених місцях, там ділянка Т-подібного перехрестя, ділянка вулиці Січових Стрільців. Цей будинок відноситься до Січових Стрільців, 2. Ця місцина доволі низинна, навіть нижче рівня Полтви на проспекті Свободи, і вона була колись заболочена.

Того часу була така традиція – ставити будинки на дубові сваї, адже дуб у середовищі без доступу кисню стає надміцним. Я просто випадково зайшов на це подвір'я і побачив, що там повністю зняли весь пласт землі нижче всіх рівнів комунікації.

Там навіть були залишки підземних ходів, старих колекторів. І власне там було докопано до цих дубових сваїв", – розповідає Андрій Роюк.

Будинок побудований у 1846 році. У 1990-их в ньому проводили капітальний ремонт, але так його і не відремонтували добре. Тому, може, зараз це зроблять, припускає Роюк.

 

"Коли я зробив публікацію у фейсбуці, то дехто висловив думку, що не зовсім добре було розкопувати цей фундамент, бо зараз є туди доступ кисню, і можуть статись якість нехороші речі. Невідворотні процеси для дерева.

Та це вже цікаве тим, що мало хто таке бачив. Питання зараз постає, скільки таких будинків є у Львові на дубових сваях. І питання, наскільки довго вони можуть стояти і наскільки міцно. Як показує практика, таки можуть міцно, бо вже більше 150-ти років стоїть будинок. Хоча тріщини були", – каже дослідник.

 

Директор Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Олег Осаульчук довідався про розкопки на Гнатюка від товаришів-архітекторів лише вчора.

"Те, що зробили на Гнатюка – це порушення законодавства про культурну спадщину. По-перше, це пам'ятка архітектури, то є історичний ареал Льввоа, а також територія, яка прилегла до зони охорони ЮНЕСКО – пам'ятки дослідження архітектурної спадщини.

Всі роботи в історичному ареалі на пам'ятках мають супроводжуватись принаймні археологічним наглядом. Я вважаю, що міськрада Львова і управління охорони історичного середовища продовжують активно працювати на користь забудовників.

Ця річ є дуже яскравою, і я гадаю, що в управлінні та в міській раді не могли про це не знати. Всі роботи на пам'ятках архітектури мають виконуватись на основі реставраційного завдання і на основі проєкту реставрації. Навіть якщо там йде лише підсилення фундаментів.

Не може будь-хто собі просто взяти і підсилити фундамент, бо будинок руйнується. Власник мав би мати висновок від органів охорони культурної спадщини, розроблену проєктну документацію", – каже Осаульчук.

Він додає, що дерев'яні конструкції під фундаментами не є якимось унікальним явищем. "Бо більшість будинків у мочарах побудовані на таких фундаментах – під фундаментами покладене дерево, щоби будинки не провалювались у багно", – розповідає археолог.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.