У селі Вахнівці відмовились виділяти землю для пам’ятника «Борцям за волю України»

Депутати сільради села Вахнівка Липовецького району у Вінницькій області проголосували проти виділення земельної ділянки для спорудження пам’ятного знаку “Борцям за волю України”

Як повідомляє сайт Vежа, про це розповів на своїй фейсбук-сторінці депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось, який опублікував відповідь сільської голови Ганни Нагорної на своє депутатське звернення з цього приводу. Монумент мав би бути встановлений на честь бою, що відбувся поблизу села у 1920 році між українськими повстанськими загонами та більшовиками.

"Це здається диким в незалежній Україні, але це факт, що сільські депутати й керівництво цієї сільради фактично стали на позицію ворожу до своєї національної пам'яті та борців за волю України", – написав Барцьось.

"Ми погодились знайти спонсорські кошти (більшу частку) на проект" – додав Барцьось. Тож маючи усне погодження від керівництва Вахнівки, наприкінці 2019 року він направив офіційного листа до сільради, але відповіді не отримав. Після повторного звернення, сільрада надала відповідь: депутати не погодили виділення земельної ділянки.

 
Маруся (Олександра) Соколовська, загін якої  переміг більшовиків під Вахнівцями у листопаді 1920 року 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.