Музей Чорнобиля закриють на реконструкцію

З 1 травня Національний музей "Чорнобиль" закриють на реконструкцію та оновлення експозиції.

Про це інформує Національний музей "Чорнобиль".

"У будівлі нашого Музею виконуються ремонтно-реставраційні роботи. У зв'язку з цим, відвідати постійну експозицію упродовж наступних шести місяців не буде можливим. Музей змінюється, аби згодом ви побачили його іншим – сучасним, інтерактивним та інклюзивним. У цей час Музей продовжить працювати у інших форматах", - йдеться на Фейсбук-сторінці музею.

Ремонтні роботи тривають з жовтня 2024 року. Оскільки будівля музею є пам'яткою архітектури та розташована на території археологічної пам'ятки, перед початком будівельних робіт провели археологічні дослідження, а знайдені артефакти передано до фондів музею. Під час розчищення фасадів виявили цегляну кладку, яку планують відновити. В будівлі виявили аварійні ділянки, зокрема на даху та башті. Розглядається можливість відкриття башти музею як оглядового майданчика. Також тривають роботи з облаштування укриття на 96 осіб, яке в майбутньому використовуватиметься для зберігання фондів музею

Оновлення експозиції планується завершити до кінця року. Концепцію нового експозиційного простору обрали на відкритому конкурсі. Одночасно з ремонтними роботами проведуть оновлення внутрішніх комунікацій, систем вентиляції та кондиціонування.

Оновлена експозиція складатиметься з двох частин. Історична — розповідатиме про радянський період, будівництво станції, хронологію подій після аварії, ліквідацію наслідків та вплив катастрофи 2022 року. З'являться нові експонати з фондів музею, а також сучасні інтерактивні інформаційні кіоски. Освітня — наповнена макетами та графіками, які відображатимуть розвиток ядерної галузі, вплив Чорнобиля на культуру та сучасний стан зони відчуження.

Після реновації музей стане безбар'єрним та доступним для всіх відвідувачів. Планується встановлення ліфта, інформаційних табличок та 3D-моделей для людей з порушеннями зору, а також субтитрів та підсиленого звуку для людей з порушеннями слуху.

 

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.