У селі Вахнівці відмовились виділяти землю для пам’ятника «Борцям за волю України»

Депутати сільради села Вахнівка Липовецького району у Вінницькій області проголосували проти виділення земельної ділянки для спорудження пам’ятного знаку “Борцям за волю України”

Як повідомляє сайт Vежа, про це розповів на своїй фейсбук-сторінці депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось, який опублікував відповідь сільської голови Ганни Нагорної на своє депутатське звернення з цього приводу. Монумент мав би бути встановлений на честь бою, що відбувся поблизу села у 1920 році між українськими повстанськими загонами та більшовиками.

"Це здається диким в незалежній Україні, але це факт, що сільські депутати й керівництво цієї сільради фактично стали на позицію ворожу до своєї національної пам'яті та борців за волю України", – написав Барцьось.

"Ми погодились знайти спонсорські кошти (більшу частку) на проект" – додав Барцьось. Тож маючи усне погодження від керівництва Вахнівки, наприкінці 2019 року він направив офіційного листа до сільради, але відповіді не отримав. Після повторного звернення, сільрада надала відповідь: депутати не погодили виділення земельної ділянки.

 
Маруся (Олександра) Соколовська, загін якої  переміг більшовиків під Вахнівцями у листопаді 1920 року 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.