Створено браузерну гру «Гетьманщина»

«Гетьманщина» – це компʼютерна гра, в якій гравець бере на себе відповідальність за долю української козацької держави, Війська Запорозького, яка з’явилася на наших землях після великого козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького. Ваше завдання – якнайдовше зберігати державу, з усіх боків оточену ворогами

На сайті https://historygame.net/ розміщено історично-політичну гру "Гетьманщина".

Гра присвячена подіям, які відбувалися у XVII столітті на території Війська Запорозького або Гетьманщини.

Головне завдання гри - збереження суверенітету та незалежності Війська Запорозького. Гравець отримає змогу впливати на політичні та дипломатичні рішення, розбудовувати економіку держави, візьме участь у війнах. І хоч кардинально змінити хід історії неможливо - всі ключові події того часу відбудуться, та лише від гравця залежить якою країна до них дійде, та чи дійде взагалі.

 

В огляді гри на сайті itc.ua стверджується, що ""Гетьманщина" – дуже важлива для сучасної України гра, і ми пробачимо їй деякі недоліки, насамперед дуже просту графіку.

За що ще треба похвалити "Гетьманщину", так це за непогані українські тексти та за невеликі історичні довідки про кожну з подій та кожну історичну особу, що брала в ній участь. "Гетьманщина" більшою мірою не гра, а інтерактивний підручник історії, з деякою варіативністю в межах реального історичного потоку. Після закінчення гри, як би й коли би вона не скінчилась, ви матимете змогу порівняти ті рішення, що приймали ви, з тим, як це було насправді.

Критики вважають, що "Гетьманщина" поступається багатьом іграм по графіці та по складності геймплею. Однак, усе ж рекомендують цю гру майже всім. "Було б дуже добре, якби "Гетьманщину", як допоміжний інтерактивний посібник, додали б до курсу історії України у школі" - йдеться у огляді.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.