Відбудеться Перший петлюрівський суботник

8 та 9 серпня 2020 року на Замковій горі у Києві відбудеться впорядкування місця поховання козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Нині могила богданівців занедбана, потребує належної меморіалізації та облаштування території

1 травня 1917 року в Києві було проголошено створення 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Ця подія започаткувала українізацію військових частин в російській армії. Вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, 8 серпня на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків. Унаслідок нападу загинуло 16 українських військовиків та понад 50 було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, зорганізований на урядовому рівні. Багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького, облаштованій на Замковій (Флорівській) горі у Києві, встановили дубовий хрест. Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом: "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 років місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за державність України.

Організатори закликають усіх небайдужих долучися до першого Петлюрівського суботника.

Збір волонтерів – 8 і 9 серпня о 10:00–10:30 біля центрального входу до Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2).

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.