Відбудеться Перший петлюрівський суботник

8 та 9 серпня 2020 року на Замковій горі у Києві відбудеться впорядкування місця поховання козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Нині могила богданівців занедбана, потребує належної меморіалізації та облаштування території

1 травня 1917 року в Києві було проголошено створення 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Ця подія започаткувала українізацію військових частин в російській армії. Вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, 8 серпня на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків. Унаслідок нападу загинуло 16 українських військовиків та понад 50 було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, зорганізований на урядовому рівні. Багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького, облаштованій на Замковій (Флорівській) горі у Києві, встановили дубовий хрест. Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом: "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 років місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за державність України.

Організатори закликають усіх небайдужих долучися до першого Петлюрівського суботника.

Збір волонтерів – 8 і 9 серпня о 10:00–10:30 біля центрального входу до Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2).

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.