ПЦУ визнала святим гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

День пам’яті святого благовірного гетьмана встановлено 20 квітня за новим стилем (7 квітня за старим), його внесено до Місяцеслова Православної церкви України

Помісна Українська православна церква (ПЦУ) затвердила канонізацію гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Як передає "Новинарня", таке рішення Священного Синоду ПЦУ від 21 серпня розміщене в церковному журналі №16.

Зазначається, що пропозицію встановити для загальноцерковного шанування день пам'яті святого благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного) вніс протоієрей Олександр Трофимлюк, голова Синодальної календарної комісії. Відповідне рішення було ухвалене.

ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ, КАРТИНА ХІХ СТ.
ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ, КАРТИНА ХІХ СТ.

Таким чином, день пам'яті святого благовірного гетьмана встановлено 20 квітня за новим стилем (7 квітня за старим), його внесено до Місяцеслова Православної церкви України.

Цим рішенням ПЦУ фактично затвердила рішення однієї зі своїх церков-засновниць – УАПЦ. Адже святий благовірний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний був канонізований 25 травня 2011 року Архієрейським собором Української автокефальної православної церкви. Церковне прославлення святого на місцевому рівні тоді відбулося 17 липня 2011 року в місті Самбір Львівської області, на малій батьківщині гетьмана.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.