У Запоріжжі пошкодили мурал із портретом генерала УНР Марка Безручка

У Запоріжжі невідомі особи пошкодили мурал «Доба нескорених», на якому зображено генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка, що народився у Токмаку Запорізької області.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Це вже другий випадок пошкодження вандалами у місті розпису із зображенням військового лідера УНР: у січні 2019 року невідомі облили чорною фарбою мурал із портретом полковника армії УНР Петра Болбочана на стіні обласного Театру ляльок.

До Дня захисника України мурал "Доба нескорених" із портретом Безручка був відреставрований коштом обласного бюджету, адже частина його була пошкоджена буревієм взимку цього року.

Як розповів Радіо Свобода директор департаменту культури, туризму, національностей і релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко, невідомі розбили нижню частину муралу, який розміщений на фальшстіні і складається з 20 частин.

"Нижній ряд повністю винищений. Зараз обраховуємо, скільки це буде коштувати відновити… Будемо робити зараз заяву в поліцію, бо це об'єкт нашої власності і його пошкоджено. Насправді, надії мало, що впіймають. Будемо шукати можливість відновити мурал знову",– розповів Владислав Мороко.


"Доба нескорених" – це другий мурал військово-патріотичної тематики, створений у Запоріжжі. У грудні 2018 року відкрили мурал, центральну частину якого займає портрет полковника армії Української Народної Республіки Петра Болбочана. Наразі планується, що в Запоріжжі упродовж п'яти років створять близько десяти муралів національно-патріотичного спрямування.


Довідково. Марко Безручко – видатний український воєначальник доби Української революції 1917-1921 років. Був начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави, згодом очолював штаби Окремої Запорізької бригади армії УНР та Корпусу Січових Стрільців. 

У серпні 1920 року під час радянсько-польської війни командував обороною Замостя, під час якої був зупинений наступ радянських військ. Згодом керував військовим міністерством УНР в екзилі.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.